Дипломная работа: Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області
Ділянки калі
шпату в значному ступеню пелітизовані (10-60%).
Порода свіжа,
тріщинувата.
Свердловина № 7,
глибина 1,5 м
Шліф № 12
Граніт
(зачеплений вивітрюванням)
Макроскпічно
порода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, зачеплена
вивітрюванням (плагіоклаз заміщується глинистими мінералами). Порода однорідна.
Текстура масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в
%-х: Плагіоклаз – 30
Калієвий польовий
шпат – 35
Кварц - 28
Біотит – 5
Мусковіт – 1,5
Акцесорії – 0,5
Структура
гранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює
ізометричні зерна розміром 1-4 мм, з рівними контурами. Зерна зазвичай
полісинтетичні здвійниковані, іноді без двійників. Рівномірно політизовані
(0,5-5%). В сильному ступеню тріщинуваті з виконанням тріщинок вторинною
глинистою речовиною.
Калієвий
польовий шпат
– мікроклін з між гранулярною плівки розростається в ксеноморфні зерна розміром
від 0,1-0,5 мм до 1,5-6 мм. Великі зерна мають призматичні форми, невеликі –
ізометричні, ксеноморфні. Зерна гратково здвійниковані, іноді прості двійники
(в призматичних зернах), виявляють пертитову будову розпаду. Вміщують включення
плагіоклазу, кварцу.
Кварц знаходиться в ксеноморфних з
звивистими контурами та хвилястим згасанням зернах розміром 0,5-2 мм. Зерна
зазвичай зібрані в скупчення розміром 3-5 мм. В сильному ступені тріщинуваті.
Розподілені в породі рівномірно.
Біотит спостерігається в
лусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,2-1,5 мм, які приурочені до
міжзернових проміжкам салічним мінералів, з характерним плеохроїзмом та
плеохроїчними двориками. Іноді зерна біотиту проростають невеликими вростками
кварцу, що також вказує на процеси метасоматозу, які відбуваються в породі.
Мусковіт розвивається в результаті
процесів К-метасоматичного привнесення в лускові та пластинчасті з кутовими та
увігнутими контурами зерна розміром 0,1-1 мм, які заліковують зони катаклазу в
між зернистих проміжках салічних мінералів, часто тісно асоціюють з біотитом,
іноді в сімплектитових зростках з останнім.
Акцесорії представлені зернами апатиту
(0,05-0,3 мм), лекоксенізованого сфену та мала кону (0,05 мм).
Каталаклаз
складає в породі 10-15 % площі шліфа.
Порода в помітному
ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси вивітрювання проявляються в наявності
тріщин, які проходять по між зерновим проміжкам та по зернам мінералів. Тріщини
виконуються вторинними глинистими агрегатами, іноді рудним пилом. Зустрічаються
порожнисті тріщини.
Свердловина № 7,
глибина 18,0 м
Шліф № 13
Граніт (свіжий)
Макроскпічно
порода сірого кольору, з зеленуватим відтінком, середньозерниста, слабко
порфіровидна. Порфіровидні виділення представлені зернами плагіоклазу,
забарвленими в зеленуватий колір. Порода щільна, міцна, свіжа. Текстура
масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в
%-х: Плагіоклаз – 40
Калієвий польовий
шпат – 20
Кварц - 30
Біотит – 5
Мусковіт – 5
Акцесорії – менше
0,5
Структура
бластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює
зерна розміром 0,5-3 мм, зазвичай ізометричні, але іноді за формою наближаються
до призматичних та таблитчастих, однак з звивистими контурами. Зерна виразно
полісинтетично здвіниковані, серицитизовані (5-7%) та політизовані (5-10%).
Дуже тріщинуваті.
Калієвий
польовий шпат
– мікроклін знаходиться в зернах розміром 0,2-1 мм, ксеноморфних, ізометричних,
з звивистими контурами. Зерна гратково здвійниковані, віщують включення зерен
плагіоклазу.
Кварц спостерігається в зернах
розміром 0,2-1,5 мм, з звивистими контурами та хвилястим згасанням, зібраних в
прожилковидні скупчення розміром 3-5 мм. Розподіл скупчень в породі рівномірне.
Біотит зустрічається в лусковидних
та пластинчастих зернах розміром 0,2-1 мм, які приурочені до міжзернових
проміжкам салічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом та
багаточисельними плеохроїчними двориками.
Мусковіт присутній лускових та
пластинчастих зернах розміром 0,5-3 мм, з кутовими контурами. Пластинки
мусковіту розвиваються по зонам катаклаза, заліковуючи останні. Іноді утворюють
зростки збіотитом, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені, переважно,
зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм. Поодинокі зерна лейкоксенізованого сфену
та мала кону (до 0,65 мм), які включені в зерна біотиту. лекоксенізованого
сфену та мала кону (0,05 мм).
Порода в значному
степеню катаклазована (25-30%).
Свіжа.
Свердловина № 4,
глибина 3,5 м
Шліф № 14
Граніт
(зачеплений
вивітрюванням)
Макроскпічно
порода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням.
Проявляється останнє у вивітрілості плагіоклазу та заміщенні його вторинними
глинистими мінералами. Зустрічаються, однак, зерна свіжого плагіоклазу, які
зібрані у скупчення. В скупченнях зібрані також зерна кварцу. Текстура породи в
цілому масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в
%-х: Плагіоклаз – 20
Калієвий польовий
шпат – 33
Кварц – 35
Біотит – 5
Мусковіт – 7
Акцесорії –
одиничні зерна
Структура
бластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює
зерна розміром 0,5-3 мм, ксеноморфні, ізометричні, зазвичай нездвійниковані,
іноді із слабкою полісинтетичною двійниковою будовою. Зерна свіжі (в шліфі; в
породі спостерігаються як свіжі, та і вивітрілі зерна).
Калієвий
польовий шпат
– мікроклін знаходиться в ксеноморфних зернах розміром 0,5-5 мм, граткових, з
пертитовою будовою розпаду. Зерна слабко тріщинуваті. Вміщують включення
плагіоклазу, в свою чергу, заміщенні зернами мусковіту.
Кварц спостерігається в зернах
розміром 0,5-2 мм, зазвичай зібраних в скупчення розміром 5-7 мм. Зерна
ксеноморфні, ізометричні, з звивистими контурами та хвилястим згасанням.
Вміщують включення луски біотиту. В сильному степеню тріщинуваті.
Біотит зустрічається в лусковидних
та пластинчастих зернах розміром 0,5-1,5 мм, які приурочені до міжзернистих
проміжкам породоутворюючих салічних мінералів. Зерна свіжі, з багаточисельними
двориками. Іноді знаходяться в тісній асоціації з мусковітом, які утворюють
сімплектитові зростки з останніми.
Мусковіт присутній в лусковидних та
пластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, які зібрані в ксеноморфні скупчення
розміром 3-5 мм, що розвиваються по зонам катаклазу, які заліковують останні.
Утворюють сімлектитові зростки з кварцом та біотитом. Нерідко звичайні зростки
мусковіту та біотиту. Зерна світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені поодинокими
зернами апатиту, лейкоксенізованного сфену та малакону.
Каталаклазовані
ділянки складають 3-5% площі шліфу.
Порода в
помітному ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси останнього проявляються в
наявності багаточисельних тріщинок, які проходять по зернам мінералів та
міжзерновим проміжками. Виконуються глинисто-слюдистим вторинним агрегатом,
рудним пилом, нерідко залишаються порожнистими.
8. Результати
фізико-механічних досліджень
В результаті
проведених фізико-механічних досліджень були отримані наступні дані:
1. Щільність
початкової гірської породи знаходиться в межах – 2,64 - 2,88 г/см3;
2. Об’ємна маса
гірської породи знаходиться в межах – 2,61 – 2,84 г/см3;
3. Водопоглинення
складає – 0,09 – 0,56%;
4. Пористість
знаходиться в межах – 0,6 – 6,7%;
5. Об’ємна насипна
маса кам’яного матеріалу коливається в межах:
·
для
фракції 5-10 – 1004-1194 кг/м3;
·
для
фракції 10-20 – 1113-1300 кг/м3;
·
для
фракції 20-40 – 1242-1375 кг/м3;
6. Втрати в масі
при визначенні подрібнення складають:
·
для
фракції 5-10 мм – 18,58%, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200",
"1400";
·
для
фракції 10-20 мм – 8,85 – 16,9 %, що відповідає маркам щебеню "1000",
"1200", "1400";
·
для
фракції 20-40 – 8,53 – 18,27 %, що відповідає маркам щебеню "1000", "1200",
"1400";
7. Втрати в масі
при дослідженні на знос в поличному складає:
·
для
фракції 5-10 мм – 17,76 – 35 %, що відповідає маркам щебеню "З-1", "З-ІІ";
·
для
фракції 10-20 мм – 11,32 – 35,80 %, що відповідає маркам щебеню "З-1",
"З-ІІ", "З-ІІІ";
·
для
фракції 20-40 мм – 10,75– 40,21 %, що відповідає маркам щебеню "З-1",
"З-ІІ", "З-ІІІ";
8. Дослідження на
копрі "ПМ" показали, що величина опору удару на копрі складає – 73,74
– 189,38 та відповіє маркам "У-50" - "У-75".
9. Дослідження
гірської породи при визначенні придатності її в якості бутового каменю
показали, що міцність стиснення в сухому стані складає 686-1304 кг/см3;
при стисненні в водонасиченому стані – 611-1076 кг/см3; що
відповідає маркам бутового каменю - "600", "800", "1000".
10. Коефіцієнт
розм’якшення коливається в межах – 0,67 - 0,97.
11. Визначення
морозостійкості проводились прискореним методом в розчині сірчанокислого
натрію. Дослідження на морозостійкість показали, що щебінь та бутовий камінь
витримує 25 циклів перервного заморожування та відтанення, що відповідає
вимогам ГОСТ 8267-75.
Висновок
В результаті
проведених фізико-механічних досліджень гранітів Курчицького родовища можна
зробити висновок, що кам’яний матеріал відповідає вимогам діючого ГОСТ 8267-75 "Щебень из естественного камня для строительных работ" и ГОСТ 22132-75 "Камень бутовый".
Граніт може бути використаний у вигляді щебеню та камню бутового для різних видів дорожньо-будівельних робіт.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 |