Курсовая работа: Розрахунок електронних схем

Вхідний опір , .....................................................................

Напруга зміщення нуля , .......................................................

Коефіцієнт підсилення напруги ........................................

Коефіцієнт ослаблення синфазних вхідних напруг , .......... 80

Частота одиничного підсилення , ..........................................

Вихідний опір , ..................................................................... 150

Максимальний вихідний струм , ........................................ 22

Максимальна вихідна напруга , ........................................

Максимальна вхідна диференціальна напруга , .............

Напруга живлення , ................................................................

Струм споживання , ...................................................................

Вибір стабілітрона:

, ,

таку напругу стабілізації має стабілітрон КС139А.

Розрахунок опорів та ємностей

, ;

, .

Резистори ,  обираються у відповідності з умовами

;      ,

де ,  – вхідний, вихідний опір ОП.

Обираємо

, .

При таких значеннях опорів вказані вище умови виконуються:

;

.

2.3.3 Кінцева схема з вказаними номіналами елементів

Схема представлена на рис. 2.11.

2.3.4 Амплітудно-частотна характеристика фазозсуваючого ланцюга

Для визначення АЧХ ланцюга (рис. 2.12) представимо його у більш загальному вигляді в частотній області (рис. 2.13). Де

, .

Тоді вихідну напругу можна розрахувати виходячи з уявлень про дільник напруги

,

А коефіцієнт передачі

,

;

АЧХ

.

Графік АЧХ наведений на рис. 2.14.

2.3.5 Висновки

Як видно з АЧХ (див. рис. 2.14), міст Віна являє собою смуговий фільтр, тому при використанні в ланцюгу зворотного зв’язку генератора дозволяє генерацію лише певних частот.

Висновки по роботі

Використання операційних підсилювачів в різноманітних схемах дозволяє спростити розрахунок цих схем, адже на відміну від транзисторів та інших дискретних активних елементів, операційні підсилювачі мають параметри близькі до ідеальних (надзвичайно великий вхідний опір, малий вихідний опір, дуже велике значення коефіцієнту підсилення та відсутність власного зворотного зв’язку). На ОП можна будувати звичайні підсилювачі, фільтри, генератори, інвертори імпедансу та інші схеми, до того ж в інтегральному виконанні. В той час як розрахунок найпростішої схеми на одному транзисторі потребує застосування графоаналітичного методу і в цілому є дуже складним.

Список літератури

1.      Терещук Р.М, Терещук К.М., «Полупроводниковые приемно-усилительные устройства». «Наукова думка», Киев, 1987.

2.      Гусев В.Г., Гусев Ю.М., «Электроника». «Высшая школа», Москва, 1991.

3.      Галкин В.И., Булычев А.Л., «Полупроводниковые приборы». «Беларусь» Минск 1987.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8