Реферат: Основи формальної кінетики. Швидкість хімічної реакції
Реферат: Основи формальної кінетики. Швидкість хімічної реакції
Зміст
Вступ
1. Загальні
положення
2. Основи формальної
кінетики. Швидкість хімічної реакції
2.1 Метод підбора кінетичного
рівняння
2.2 Графічний метод
2.3 Метод Оствальда- Нойеса
Література
Вступ
Тема
реферату «Основи формальної кінетики. Швидкість хімічної реакції» з дисципліни
«Кінетика і каталіз у ТНР».
Хімічна кінетика,
що є розділом фізичної хімії, містить у собі, як окремий випадок, каталіз. Усі
проблеми каталізу (включаючи і питання вибору каталізаторів) зводяться до
основних проблем хімічної кінетики, тобто до встановлення елементарних хімічних
процесів, з яких складається весь процес у цілому, і встановлення закону, по
якому протікає процес у часі. Через велику практичну важливість каталітичних
процесів, стало прийнятим виділяти цей розділ з хімічної кінетики.
Знання механізму процесу дозволяє описати швидкість хімічної реакції
відповідним математичним рівнянням, на основі якого можна зробити кореляцію
дослідних даних і їхню екстраполяцію за межі експериментально вивченого
інтервалу робочих умов.
З погляду технології на основі даних хімічної кінетики необхідно
вирішувати наступні задачі:
1. Установлювати
механізм хімічних реакцій.
2. Накопичувати
надійні експериментальні дані про швидкості реакцій.
3. Обробляти
отримані дані і знаходити зв'язки у формі математичних рівнянь.
4. Проектувати хімічні
реактори.
5. Точно
визначати режими роботи, методи контролю і необхідне допоміжне устаткування.
Інженер, що працює в цій галузі, займається створенням раціональних
схем технологічних процесів, проектуванням нового обладнання для проведення
реакцій у промисловому масштабі і модернізацією вже існуючих схем і
устаткування.
1. Загальні
положення
Розділ
фізичної хімії, присвячений закономірностям протікання хімічних процесів у
часі, називається хімічною кінетикою.
Метод
знаходження рівнянь, що визначають швидкість хімічних реакцій, у які в якості
перемінних входять тільки концентрації реагуючих речовин, заснований на
використанні основного постулату хімічної кінетики, одержав назву формальної
кінетики.
Хімічні реакції протікають з різними швидкостями. Наприклад, реакція
нейтралізації протікає практично миттєво, у той час як взаємодія водню з киснем
при кімнатній температурі й у відсутності каталізатора протікає надзвичайно
повільно. Науку про швидкості хімічних реакцій називають хімічною кінетикою.
Якщо реагенти (або реагенти і каталізатор) знаходяться в різних фазах,
то реакція називається гетерогенною; якщо ж реакція протікає в одній фазі, то
називається гомогенною. Гомогенні реакції протікають в обсязі, гетерогенні - на
поверхні розділу фаз.
На
швидкість хіміко-технологічного процесу в основному впливають:
-
агрегатний (фазовий) стан і фізико-хімічні властивості вихідних реагентів,
проміжних і кінцевих речовин;
-
фізико-хімічні властивості середовища, у якому проводяться хімічні і фазові
перетворення;
-
кінетичні особливості процесу, якось: характер зміни концентрації, розходження
заданого і стехіометричного співвідношення реагентів, порядок і молекулярність
реакцій, енергія активації, розмір і властивості поверхні розділу фаз реагуючих
речовин та продуктів;
- число
стадій і необхідність істотної зміни на кожній послідовній стадії таких
найважливіших характеристик процесу, як температура, тиск, концентрація,
співвідношення реагентів;
-
наявність або спеціальне введення хімічних регуляторів перетворень - як
ініціаторів, так і інгібіторів;
-
використання факторів інтенсифікації протікання процесу (каталізаторів,
імпульсів і ін.);
-
гідродинамічна характеристика умов контакту реагентів;
-
особливості массо- і теплообміну з зовнішнім середовищем;
-
комплекс операцій і методів обробки реакційних мас у сполучених з реактором
апаратах.
Аналіз
переліку факторів показує, що чисто хімічні з них роблять тільки частину
загального впливу. Іноді вони визначають у цілому швидкість процесу, наприклад
при каталітичному його здійсненні. Для гетерогенних некаталітичних процесів
переробки полідисперсних, полімінеральних систем оцінка і виділення в окрему
групу хімічних факторів представляє часом важку задачу. Сполучення
технологічних стадій (кристалізація - фільтрування, окислювання газу -
абсорбція продукту - очищення вихлопного газу й ін.) приводить до того, що
швидкість процесу визначається швидкістю стадії, яка лімітує.
2. Основи формальної кінетики.
Швидкість хімічної реакції
При
перебігу реакції
(1)
зліва
праворуч концентрація речовин А1 і А2
зменшується, а концентрація речовин А3 і А4 збільшується.
Швидкість
реакції (1) визначається зміною концентрації реагентів за одиницю часу. Для
реакцій, що протікають при постійному об'ємі в закритих
системах, швидкість реакції виражають рівнянням
(2)
де vi
і Сi - відповідно стехіометричний коефіцієнт і концентрація
i-го реагенту в момент часу τ.
Швидкість
реакції завжди позитивна. Тому в рівнянні швидкості реакції (2) ставлять знак
плюс, якщо швидкість реакції визначають по зміні концентрації кінцевої речовини
за одиницю часу, і знак мінус, якщо швидкість визначається по зміні
концентрації початкової речовини.
Відповідно
до закону діючих мас швидкість реакції V пропорційна добуткові
концентрацій реагуючих речовин у ступенях, рівних їхнім стехіометричним
коефіцієнтам у рівнянні швидкості реакції. Для елементарної реакції (1), що
протікає зліва праворуч (пряма реакція), швидкість реакції V виражається
рівнянням
(3)
де k1
- стала пропорційності - константа швидкості прямої реакції;
С1 і C2 - концентрації
речовин A1 і А2.
Таким
чином, рівняння швидкості масопередачі для гомогенного процесу може бути
представлене у вигляді
(4)
Рівняння
швидкості масопередачі гетерогенних процесів
(5)
де - коефіцієнт
масопередачі;
F - поверхня розділу фаз;
∆C - рушійна сила процесу.
Коефіцієнт
масопередачі - це кількість речовини в кілограмах, передана з однієї фази в
іншу через поверхню розділу фаз, рівну 1 м2, при рушійній
силі процесу, яка дорівнює 1 кг/м3, протягом 1 год.
При цьому розмірність коефіцієнта масопередачі буде м/год. Коефіцієнт
масопередачі в гетерогенному процесі складна величина, що залежить не тільки
від хімічних властивостей реагуючих речовин, але і від їхніх фізичних
властивостей, швидкостей потоків, ступеня перемішування, а в ряді випадків від
конструктивного оформлення реактора.
Часто
швидкість процесу V виражають зміною кількості dNи
вихідної речовини або його концентрації dCи, кількості або
концентрації продукту dNп і dCп, а
також ступеня перетворення β за час dτ:
    
Є
розходження в характері зміни швидкостей процесів у залежності від режиму
роботи реактора. У реакторах з періодичним завантаженням нової порції реагентів
і відводом продуктів реакції концентрації реагентів і швидкість процесу
зменшуються в міру його здійснення. По довжині безперервнодіючого проточного
реактора ідеального витиснення спостерігається аналогічна залежність. Що
стосується реакторів повного змішування, то концентрації в них реагуючих
речовин і продуктів підтримуються майже постійними від зони завантаження до
зони вивантаження маси з апарата.
Реальний
процес хімічних взаємодій є підсумком протікання рівнобіжних і послідовних
простих реакцій, кожна з яких йде зі швидкістю, обумовленою особливостями умов
процесу в системі.
По числу
молекул, що беруть участь в елементарному акті хімічного перетворення,
розрізняють реакції мономолекулярні, бімолекулярні і тримолекулярні. Оскільки
імовірність одночасного зіткнення трьох часток мала, тримолекулярні реакції
зустрічаються рідко.
Однобічна хімічно
необоротна елементарна реакція першого порядку може бути представлена рівнянням
А → Продукти реакції
Швидкість реакції
першого порядку дорівнює:
(6)
де - коефіцієнт
швидкості процесу, (константа швидкості реакції);
С - поточна концентрація речовини А.
Інтегруючи
рівняння (6), одержимо
(7)
де С0
і С - початкова і поточна концентрації речовини А.
Рівняння (7) можна представити у
вигляді
(8)
де Сх
- зміна концентрації речовини А за час τ;
- ступінь перетворення.
Страницы: 1, 2 |