Курсовая работа: Соціальна робота з колишніми засудженими
Курсовая работа: Соціальна робота з колишніми засудженими
Зміст
Вступ
Розділ І. Підготовка
ув'язнених до виходу на волю
1.1 Проблеми
соціальної роботи із засудженими у виправних установах
1.2 Правова база
підготовки засуджених до звільнення
1.3 Підготовка
окремих категорій засуджених до звільнення
Розділ ІІ. Соціальна робота з людьми, що повернулись з місць позбавлення волі
2.1 Соціальні
проблеми колишніх засуджених
2.2 Принципи соціальної
роботи з колишніми ув'язненими
2.2 Етичні аспекти
соціальної роботи з колишніми ув'язненими
Висновок
Додатки
Вступ
Актуальність
даної проблеми полягає в тому, що у наш час, коли крива злочинності, у тому
числі і рецидивної, неухильно рухається вгору, а пенітенціарні установи не
виправляють, а лише готують до скоювання нових злочинів питання про соціальну
роботу з особами, що знаходяться в установах виконання покарання, а також
звільненими від покарання встає дуже гостро. Якщо людина не виправитися і не
адаптується до нормального життя, то це приведе до нових девіантних наслідків
і, найчастіше, до повторного здійснення злочинів. Тому дана проблема займає
особливе місце в практиці пенітенціарної і пенітенціарної для поста соціальної
роботи. Це пов'язано з тим, що вона орієнтована на виправлення засуджених,
стимулювання їх подальшої законопокірної поведінки в умовах свободи.
Проблематика
даної роботи виражається в трудності включеності колишніх ув'язнених в
повноцінне соціальне життя суспільства.
Об'єктом роботи є
особи що відбули покарання у вигляді ізоляції від суспільства. У простолюдді –
колишні ув'язнені. У спеціальній літературі – особи, звільнені від покарання.
Предметом
курсової роботи є адаптаційні проблеми осіб, звільнених від покарання і основні
аспекти соціальної роботи з даною категорією осіб.
Мета: вивчення
проблем звільнених від покарання і умов, сприяючих їх поверненню до нормального
соціального життя, а також вивчення основних аспектів соціальної роботи з даною
категорією людей.
Завдання:
Відповідно до специфіки поставленої мети я виділив ряд завдань направлених на
вирішення вище викладеної мети:
Ø
Виділити
основні проблеми соціальної роботи з ув'язненими;
Ø
Систематизувати
і проаналізувати вміст нормативно-правової бази по підготовці ув'язнених до
виходу на свободу в установах виконуючих покарання;
Ø
Виділити
особливості підготовки окремих категорій ув'язнених до звільнення;
Ø
Освітити
соціальні проблеми осіб тих, що відбули покарання;
Ø
Розкрити
принципи соціальної роботи з колишніми ув'язненими;
Ø
Визначити
етичні аспекти соціальної роботи з особами, що відбули покарання;
Ø
Зробити
узагальнюючі висновки по всій роботі.
Аналіз
літератури: Проблеми соціальної роботи з колишніми ув'язненими висвітлені в
різних джерелах інформації. Зокрема є інтернет-сайт, спеціально присвячений
соціальній роботі, в пенітенціарній системі, створений в рамках проекту
реформування пенітенціарної системи. У даному джерелі міститься різна
література по соціальній роботі, як з ув'язненими, так і колишніми ув'язненими.
Також аспекти підготовки ув'язнених до виходу на свободу розкриваються в н/п
актах – кримінально-виконавчий кодекс, також в написанні даної роботи були
застосовані коментарі до вищеназваного джерела. Є ряд літератури, в якій
розкривається сучасний стан системи виконання покарання, так можна назвати навч.
посібник Холостової Е.І., а також ін. автори по теорії соціальної роботи. Використовувалася
також література по суміжних дисциплінах – Тітов Д.С. Соціальна геронтологія.
В цілому, на
основі виконаного аналізу, можна стверджувати, що спеціальна література по
теорії і методиці пенітенціарної соціальної роботи на сьогоднішній день у
вітчизняній науці, хоча мало, але є.
Розділ І. Підготовка ув'язнених до виходу на
волю
1.1 Проблеми соціальної роботи із засудженими у виправних установах
Пенітенціарна соціальна
робота як самостійний вид професійної діяльності почала формуватися з 2001р. Це
пов'язано з перетворенням кримінально-виконавчої політики у бік гуманізації,
тобто дотримання прав засуджених, забезпечення оптимальних умов відбуття ними
покарання, повернення в суспільство. Заходи соціальної дії на засуджених, разом
з виправними, володіють величезним виховним потенціалом. Пенітенціарна
соціальна робота - засіб виправлення, умова, мобілізуюча можливості, що все є в
установи, для виправлення і ресоціалізації засуджених.
Основні напрями
професійній діяльності фахівця з соціальної роботи пенітенціарної установи,
сприяючі ресоціалізації і соціальній адаптації засуджених, такі:
Ø
організація
і забезпечення соціального захисту категорій, що особливо мають потребу,
засуджених, задоволення їх базових потреб;
Ø
сприяння
в забезпеченні прийнятних соціально-побутових умов попереднього висновку і
від'їзду покарання, в здобутті допомоги профільних фахівців (психологів,
медиків і так далі);
Ø
допомога
в пошуку соціально прийнятного середовища, точки соціального інтересу (сім'я,
праця, освіта, релігія, мистецтво і так далі);
Ø
виявлення
соціально-позитивного потенціалу особи, допомога в соціальному розвитку:
підвищення соціальної культури, зміна ціннісних орієнтацій, підвищення рівня
соціального самоконтролю;
Ø
формування
(підтримка, розвиток і зміцнення) соціальне корисних зв'язків між засудженими і
зовнішнім світом (сім'єю, іншими соціальними інститутами);
Ø
організація
заходів щодо підготовки до звільнення: відновлення трудових і професійних навиків,
формування досвіду міжособових стосунків і спілкування, готовності задовольняти
свої потреби некримінальним способом;
Ø
надання
допомозі в рішенні питань трудового пристрою, житлово-побутових і інших
соціальних проблем що звільняються і звільнених з виправної установи; сприяння
у відновленні їх соціального статусу, здобутті законних пільг,
соціально-правовій реабілітації;
Ø
сприяння
інтеграції діяльності виправної установи з різними державними, суспільними
структурами, організаціями по наданню необхідній соціальній допомозі засудженим
в пенітенціарний і пенітенціарний для поста періоди.
Професійне
завдання пенітенціарного соціального працівника - створення сприятливого
середовища, що передбачає захист інтересів і прав засудженого всіма
встановленими законом способами, сприяючої виправленню і поверненню його в
нормальне суспільство.
Необхідно
відзначити, що процес розвитку і становлення інституту соціальної роботи
проходить в складних суперечливих умовах. До об'єктивних труднощів здійснення
завдань соціальної роботи відносяться: неоднозначне відношення суспільства до
кримінально-виконавчої політики і засудженим, низький рівень мотивації,
підтримки співробітників і керівництва виправної установи, недостатня
професійна компетентність співробітників групи соціального захисту засуджених і
ін. Найбільш типовими стають наступні проблеми. - В умовах УЇС здійснюється
репресивна дія на людину, що переступила закон. Пенітенціарна соціальна робота
орієнтована на надання засудженим допомоги і підтримки, заснована на принципі
людинолюбства, не дивлячись на те, що людейом виступає криміногенна особа, якою
властиві стійкість асоціальних поглядів, звикання до негативної оцінки своєї
поведінки, збочені уявлення про довколишню дійсність, моральні і правові норми
суспільства. Соціальний працівник знаходиться в своєрідній "ніші":
між злочином і покаранням, між світами "тюремного персоналу" і "тюремного
контингенту", примусової ізоляції і нормального життя. - Відношення до
гуманізації як умови реформування пенітенціарної системи не лише в населення,
але і у самих співробітників також неоднозначно: особливо у зв'язку із
зростанням злочинності і погіршенням кримінальних характеристик скоюваних
злочинів. Громадська думка зводиться до того, що милосердя до небезпечних
злочинців є не що інше, як жорстокість до їх жертв.
Таким чином,
можна виділити ряд проблем актуальними, що є, для сучасної пенітенціарної
системи соціальної роботи:
·
Спостерігається
дефіцит висококваліфікованих в області пенітенціарної соціальної роботи кадрів.
Система їх підготовки так само, як і сама пенітенціарна соціальна робота,
знаходиться у стадії формування.
·
Відсутня
система пенітенціарної для поста ресоціалізації і реінтеграції колишніх
засуджених в соціальне середовище, необхідне формування системи міжвідомчої
взаємодії. Вирішенню більшості проблем може сприяти вдосконалення наявного
досвіду, освоєння нових технологій соціальної роботи із засудженими, формування
науково-методичної бази і системи професійної підготовки.
Підготовка
засуджених до звільнення – це система заходів щодо попереднього вирішення
питань трудового і побутового пристрою засуджених, передбачаючих їх
психологічну, етичну, правову підготовку, надання безпосередній допомозі у
відновленні і розвитку соціально корисних зв'язків засуджених, вирішенні питань
їх трудового і побутового пристрою після від'їзду покарання.
Засадничі норми
соціальної роботи з ув'язненими закріплені в міжнародному законодавстві. Так в
статті 3 Європейських конвенції по попередженню тортур і нелюдяного або
принижуючого гідність звернення або покарання (Страсбург, 26 листопада 1987
року) вказано, що відповідно до положень статті 3 вказаних Конвенції "ніхто
не повинен піддаватися тортурам і нелюдяному або принижуючому гідність
зверненню або покаранню".
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 |