Курсовая работа: Обдарована дитина в початковій школі
Курсовая работа: Обдарована дитина в початковій школі
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи вивчення
обдарованої дитини в початковій школі
1.1 Обдаровані діти молодшого
шкільного віку
1.2 Психолого-педагогічні особливості
обдарованих дітей
1.3 Робота з обдарованими дітьми
Розділ ІІ. Дослідне вивчення
обдарованої дитини
2.1 Методи навчання обдарованих дітей
2.2 Визначення творчої
індивідуальності обдарованих дітей
2.3 Творчі завдання для обдарованих
дітей
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Сучасна школа –
це керування різними видами навчально – пізнавальної діяльності школярів. У
широкому розумінні цього слова сьогодні школа в нашому суспільстві –
найважливіший фактор гуманізації суспільно – економічних відносин, спрямованих
на формування нових життєвих установок особистості.
В умовах
демократизації та національного відродження система освіти, яка завжди
відзначалася тим, що була орієнтована на підготовку не просто спеціалістів, а
людей, які б відповідали певним соціальним потребам сучасності, повинна
забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної, наукової
підготовки, всебічний розвиток кожної людини як особистості і найвищої цінності
суспільства. Починати необхідно вже з початкової школи, адже саме вона має
навчити дітей вчитися, прищепити інтерес до знань, прагнення самостійно
збагачуватися ними, розвивати, як зазначав видатний педагог В.О.Сухомлинський,
всемогутню радість пізнання. Змінюються пріоритети мети навчання : на першому
плані – розвивальна функція, культ активності, самостійності, нестандартної
думки. Все це разом забезпечує розвиток інтелекту кожної дитини.
І тому основне
завдання вчителя – добиватися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних
інтересів дітей та їхньої зацікавленості у здобутті знань. Зацікавленість –
ефективний засіб успішного навчання, необхідна умова досягнення позитивних
наслідків. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї з’явиться
бажання дізнатися про нього більше.
Під час аналізу
особливостей пізнавального розвитку дітей молодшого шкільного віку встановлені
індивідуальні відмінності сприймання, уваги , мислення, пам’яті, розвитку
емоційно – вольової сфери. Так, діапазон індивідуальний відмінностей у
навчальних здібностях і психічному розвитку першокласників можна
охарактеризувати співвідношенням 1 : 15, тобто здібності слабкого учня в класі
становлять одиницю, а здібності найрозвиненішого є у 15 разів вищими У кількісному
відношенні це виглядає так: більшість учнів вступає до школи з приблизно
однаковим рівнем пізнавального розвитку, який вважається нормою, 20 % учнів –
не досягають його, а 15 % - перевищують. І, як свідчить практика, за даними
світової статистики, лише 5 % дітей від загальної їх кількості в кожній віковій
категорії є обдарованими.
В своїх
дослідженнях такі вчені як Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, Дж. Гілфорд, В.М. Екземплярський,
Е. Клапард, Г.С. Костюк, Е. Мейман,
Дж. Рензуллі,
С.Л. Рубінштейн, Д. Фребес переконують, що без належної активності молодших
школярів у навчальному процесі не можуть бути успішними засвоєння знань,
пізнавальний розвиток, а виховання – повноцінним.
Розвиток
пізнавальної активності має на меті :
-
підвищити
рівень розвитку дітей і розширити їхній світогляд для того, щоб вчити
спостерігати, думати, аналізувати;
-
викликати
бажання самостійно займатися навчальною діяльністю;
-
знайти
шлях до серця кожного учня, створити умови для розвитку
-
здібностей,
закладених у дитині природою.
На жаль, сьогодні
існує дефіцит знань що до особливостей поведінки і мислення обдарованих дітей,
їхнього особистого розвитку. Крім того, ще не повно мірою враховується і той
факт, що через свої особистісні особливості обдаровані діти дуже чутливі до
неадекватних оцінок та негативних дій щодо них.
Метою дослідження
є теоретичне обґрунтування, на основі якого проводиться дослідження, виявлення
та перевірка педагогічних та психологічних умов, що сприятимуть успішному
вихованню обдарованої дитини в початковій школі.
Об’єктом
дослідження є обдарована дитина в початковій школі.
Предметом
дослідження є психолого – педагогічні умови, які впливають на обдаровану дитину
у початковій школі.
Гіпотеза
дослідження полягає у тому, що ефективність навчально – виховного процесу
обдарованої дитини залежить від створення психолого – педагогічних умов :
-
глибоке
вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх класифікацію за типологічними
групами і організацію роботи цих груп на виконання спеціальних навчальних
занять;
- цілеспрямоване
сприяння пізнавальному розвитку дітей, активності взагалі й навчально –
пізнавальної зокрема, що забезпечить адаптацію тимчасових параметрів навчання
до того рівня розумового розвитку, якого вже досягнув той чи інший школяр.
Завдання
дослідження: проаналізувати наукову психолого-педагогічну літературу; вивчити
досвід роботи вчителів; забезпечити постійну індивідуальну допомогу учням у
виборі, плануванні, виконанні та оцінці різноманітних проблемних завдань для
вивчення обдарованої дитини.
Експериментальна
база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі середньої
загальноосвітньої школи № 21 у 4- А класі м. Кривого Рогу.
обдарований
дитина школа особливість дослідний
Розділ І.
Теоретичні основи вивчення обдарованої дитини в початковій
школі
1.1 Обдаровані
діти молодшого шкільного віку
Яких же дітей
необхідно називати обдарованими і що таке обдарованість ? Нині існує понад 100
(!) визначень обдарованості, при чому серед них немає жодного, яке цілком
влаштовувало б хоч якусь частину психологів і педагогів. Справа у тому, що
прямо визначити здібності неможливо. Здібності – це можливості людини до
виконання діяльності. Як би ми не визначали здібності, в центрі уваги завжди
буде саме діяльність. Великі можливості до виконання діяльності означають і
великі здібності. Рівень здібностей, який значно відрізняється від середнього,
як правило, називається обдарованістю. Чим більша різниця із середніми
здібностями, тим вища обдарованість.
У найновішому
словнику української мови зазначено що обдарованим (талановитим) є той, хто має
великі здібності; дар (талант) – це видатні природні здібності, хист,
обдарування.
Ще одне
визначення: обдарованість – своєрідне поєднання здібностей (окремих психічних
якостей, що обумовлюють можливості людини в тій чи іншій діяльності), єдність,
яку вони складають у своїй взаємодії; обдарованість містить у собі здатність до
узагальнення, інтелектуальну потенцію, високу креативність та високий рівень
мотивації.
Існують різні
типи обдарованості. Так, дуже дефіцитна і найменш вивчена лідерська або
соціальна обдарованість. Така обдарованість характеризується здатністю розуміти
інших людей, будувати з ними конструктивні взаємини, управляти ними. Існує
багато варіантів лідерської обдарованості: є емоційні лідери, своєрідна
«жилетка» для кожного, з ними радяться, їх люблять, їхня думка є в багатьох
випадках вирішальною; лідери дії – вміють приймати рішення, важливі для
багатьох людей, визначати межу і напрямок руху, вести за собою.
На жаль , в
багатьох школярів з вираженими лідерськими здібностями інтерес до шкільного
навчання недостатній. Багато учнів із цими здібностями не мають достатньої
шкільної мотивації і, маючи сильний характер і незалежність, відверто нічого не
роблять в школі. Неможливість завоювати статус лідера в школі штовхає їх на
вулицю де вони стають лідерами антисоціальних угруповань. Потрібна спеціальна
іноді тривала і складна робота, що б повернути таких учнів до школи.
Ще один тип
обдарованості – художня. Цей тип обдарованості , як правило, виявляється у
високих досягненнях у художній діяльності – музика, танці, живопис, скульптура,
сцена. Як і в попередньому випадку цей тип обдарованості може виявлятися у
школярів із різними ступенями широти: є діти з розмаїттям художніх здібностей
(дитина співає, танцює та ще й чудово малює) , і є такі, в яких яскраво
виражена лише одна здатність такого роду.
Психомоторна
(спортивна) обдарованість виявляється дуже помітно, але в контексті середньої
загальноосвітньої школи не являє спеціального інтересу. Учні зі спортивною
обдарованістю часто не зовсім добре вчаться. Це пов’язано насамперед із
недостачею часу та належного бажання. Якщо в школярів, що захоплюються спортом
створити відповідну мотивацію, тобто настій, то вони, як правила, можуть чудово
навчатися.
Пряме відношення
до школи мають таких три типи обдарованості : академічна, інтелектуальна і
творча (креативна).
Академічна
обдарованість являє собою яскраво виражену здатність навчатися. Академічно
обдаровані школярі – це завжди генії саме навчання, це блискучі професіонали
шкільної праці, чудові майстри швидкого, міцного та якісного засвоєння. Шкільні
медалісти – насамперед саме учні з академічною обдарованістю.
Інтелектуальна
обдарованість – це не тільки і навіть не стільки здатність навчатися, скільки
вміння думати, аналізувати, зіставляти факти, тобто виконувати складну
інтелектуальну роботу. Носії такої обдарованості – розумники та розумниці. Вони
іноді блискуче, іноді непогано, іноді чудово з одних предметів і погано з інших
– це залежить від їхнього ставлення до предмета й до викладача. Медалісти серед
них теж є, але дуже рідко.
Творча
обдарованість (креативна) – це те що, виявляється в нестандартному баченні
світу , в нешаблонному мисленні і в тому, що суспільство оцінює над усе. У
творчої обдарованості багато різних варіантів: є учні які виявляють неабиякі
творчі можливості буквально в будь – якій діяльності, за яку беруться, але
бувають учні, в яких таке нестандартне бачення виявляється досить яскраво лише
в одній сфері. Кожна обдарована (талановита) дитина – індивідуальність і
потребує особливого підходу. Виявити талант мають психологічні служби а
створити умови для виявлення суто педагогічне завдання.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6 |
