Курсовая работа: Функціонування ринку туристичних послуг
Нині
Україна має понад 4,5 тис. закладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620
тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до
міжнародних стандартів. Крім того, підтримання в належному стані потребують і
рекреаційні зони, пам'ятки культури та архітектури України, інші об'єкти
туристичних чи екскурсійних послуг. У 2006 році спостерігається позитивна
динаміка основних показників туристичної сфери. За 2006 рік Україну відвідали
18,9 млн. іноземних громадян, що на 7% більше, ніж у 2005 році.
Темпи
зростання обсягів в'їзного туризму (107%) перевищили темпи зростання виїзного
туризму (103%). Протягом 2006 року виїзний потік становив 16,9 млн. осіб.
Структура виїзного потоку: країни СНД – 8,3 млн. осіб, країни ЄС – 7,4 млн. осіб,
інші країни – 1,1 млн. осіб.
Обсяг
внутрішнього туризму у 2006 році залишається сталим – за попередніми даними 8,2
млн. внутрішніх туристів (збільшення на 2%). Всього протягом минулого року
туристичними підприємствами обслуговано 3,4 млн. туристів (на 16% більше, ніж
за 2005 рік) та 1,8 млн. екскурсантів (на 6% більше, ніж у 2005 році).
Серед
показників економічної ефективності туристичної діяльності першочергове
значення належить конкурентоспроможності та рентабельності. Це пояснюється тим,
що вони демонструють ефект від надання туристичних послуг, дають змогу оцінити
позитивні зрушення у розвитку галузі й робити висновки щодо доцільності
вкладення інвестицій в цю сферу.
Список використаних
джерел
1.
Конституція України
2.
Закон України «Про туризм» (№324/95-ВР) від 15.09.1995 р.
3.
Закон України «Про курорти» (№2020-ІІІ) від 05.10.2000 р.
4.
Указ Президента України «Про підтримку розвитку туризму в Україні»
(№127/2001) від 2.03.2001 р.
5.
Указ Президента України «Питання Державної туристичної
адміністрації України» №331/2002 від 11.04.2002 р.
6.
Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення реалізації
державної політики у галузі туризму» №1213/2001 від 14.12.2001 р.
7.
Указ Президента України «Про основні напрями розвитку туризму в
Україні до 2010 року» №973/99 від 10.08.99 р.
8.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної
програми розвитку туризму на 2002–2010 роки» №583 від 29.04.2002 р.
9.
Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Національної ради по
туризму» №1503 від 28.09.2000
10. Бейдик О.О.
Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу,
термінологія, районування. – К.: «Київський університет», 2001. – 395 с.
11. Воронков В.
Туризм – вулиця з двостороннім рухом // Голос України. – 2006. – №215–216. –
16 листоп. – С. 3
12. Іваненко В.В. Туристична
галузь на межі тисячоліть // Актуальні проблеми міжнародних відносин.
Випуск 38 (Частина ІІ), 2002. С. 58–60.
20. Ільїна О.В. Туризм. Рекреаційна географія: Поняття і терміни. – Луцьк:
Терен, 2004. – 104 с.
13. Кафарський В.
Український туризм: здобутки чи втрати: [Стаття народного депутата України] //
Голос України. – 2005. – №226. – 29 листоп. – С. 10 – 11
14. Маркетинг
туризму: Навчальний посібник./ За ред. І.І. Тимошенка. – К.: Видавництво
Європейського університету, 2006. – 427 с.
15. Руденко В.П. Природно-ресурсний
потенціал України. Л: Світ 1998 р.
16. Ткаченко Т.І.
Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу: Моноргафія. – К.:
КНТЕУ, 2006. – 537 с.
17. Федорченко В.К.
Історія туризму в Україні. – К: Вища школа 2002 р.
18. Федорченко В.К.,
Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. – К.: Вища
школа, 2002. – 195 с.
19. Цибух В.І., Вихристенко Б.І.,
Попович С.І. Стан і перспективи розвитку туризму в Україні //
Туристично-краєзнавчі дослідження. – К.: 2004. – Випуск 2. – С. 655
20. Черніна І.В.
Міжнародний туризм в економіці регіону: Навч.–мет. посібник. – Донецьк: Вид-во «ДонДУУ»,
2006. – 167 с.
|