Курсовая работа: Еластичність попиту та пропонування, способи її визначення та застосування в практиці господарської діяльності підприємства

Можна виходити з того, що ціни мають бути такими, щоб максимально заповнити стадіон, не залишаючи жодного вільного місця. Однак при цьому не обов'язково буде досягнуто максимальної виручки. Якщо попит на квитки нееластичний, то через підвищення ціни зменшиться кількість глядачів меншою мірою, ніж зростуть ціни, а тому загальна виручка зростатиме. Це продовжуватиметься доти, доки не буде досягнуто одиничної еластичності. Подальше підвищення ціни призведе до зменшення кількості глядачів і, як результат, – до зменшення виручки. Таким чином, виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності попиту. Ось чому ми можемо спостерігати незаповнені зали на концертах знаменитих артистів, напівпорожні салони літаків та вагони потягів тощо. У даному випадку недовикористовуються потужності того чи іншого капіталу, але максимізується виручка підприємця. [5, ст. 51]

Ми розглянули пряму цінову еластичність попиту та чинники, що на неї впливають. Пряма цінова еластичність пов'язана зі змінами, які впливають на еластичність одного якогось товару. Окрім прямої, є перехресна еластичність попиту за ціною. Її наявність пов'язана з тим, що споріднені товари у формі субститутів та комплементів чинять певний вплив на чутливість (еластичність) попиту на споріднені товари. [1, ст. 85]

Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на товар А до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – відношення відсоткової зміни обсягу попи і у на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.

Відсоткова зміна попиту на товар А

ЕDAB = Відсоткова зміна ціни на товар В =

Δ QDA: QDA

ΔPB: PB

де ЕDAB – перехресна еластичність попиту на товар А, зумовлений зміною ціни на товар В;

Δ QDA – зміна обсягу попиту на товар A;

ΔPB – зміна ціни на товар В;

ΔPB / PB *100% – відсоткова зміна ціни на товар В.

Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення щільності зв'язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі (групи підприємств, що виробляють подібну продукцію).

Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно зміні ціни на товар В: ЕDAB >0. Зобразимо цей зв'язок графічно (рис. 1.3).

На рис. (1.3) (додаток Б) зображено криві попиту на товари-субститути. Нехай цими товарами є кефір і йогурт. Нехай ціна на йогурт (рис. 1.3, б) зменшилася з Р0 до Р1. Тоді обсяг попиту на нього зросте з Q1до Q2. Але зниження ціни на йогурт вплине на попит на товар В, тобто на кефір (рис. 1.3, а). Крива попиту на кефір зміститься ліворуч від DA0 до DA1, а обсяг попиту на кефір зменшиться від Q0 до Q1. [1, ст. 84]

Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А перебуває в оберненій залежності від зміни ціни на товар В: ЕDAB < 0. Зобразимо цю залежність графічно (рис. 1.4) (додаток Б). [1, ст. 84]

На рис. 1.4 зображено криві попиту на товари-комплементи. Нехай цими товарами є кава – товар А та вершки – товар В. Якщо ціна на вершки зменшилась від Р0 до Р1 (рис. 1.4, б), то попит на них за ціною зріс з Q1 до Q2. Водночас здешевлення вершків зумовить зростання попиту на каву (рис. 1.4, а). Крива попиту на товар А (кава) зміститься догори від DA0, до DA1, а обсяг попиту зросте з Q1 до Q2.

Для незалежних (неспоріднених) товарів коефіцієнт перехресної еластичності має нульове значення (ЕDAB = 0). Це означає, що, наприклад, зміна ціни на кефір не впливає на попит на шкарпетки.

Перехресна еластичність попиту може бути асиметричною. Прикладом асиметрії щодо перехресної еластичності попиту є ситуація, за якої, наприклад, зниження ціни на товар В приведе до збільшення попиту на товар А, але зменшення ціни товару А може не спричинити зміни попиту на товар В, або ж величина зміни попиту виявиться зовсім не такою, як очікувалося.

Окрім описаних вище, є ще нецінова еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар, зумовлений зміною доходу споживача.

Дослідження еластичності попиту за доходом потребує аналізу структури товарів з позиції поділу їх на нормальні (попит на які зростає у міру зростання доходів споживачів) та нижчі (попит на які зменшується у міру зростання доходів споживачів).

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відсоткова зміна обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Відсоткова зміна обсягу попиту

ЕD1 = Відсоткова зміна обсягу доходу =

Δ QD: QD

ΔІ: І

де Δ QD - зміна обсягу попиту;

QD – обсяг попиту до його зміни;

ΔІ – зміна обсягу доходу;

І – обсяг доходу до його зміни. [1, ст. 86]

Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності додатний (ЕD1 > 0), а для нижчих – від'ємний (ЕD1 < 0).

Поділ товарів на нормальні та нижчі не містить у собі якоїсь внутрішньої причини. Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту, зумовлену зміною доходу. Відтак споживач відносить те чи інше економічне благо до розряду вищих або нормальних.

Нормальні товари, залежно від величини коефіцієнта еластичності попиту на них за доходом, поділяють:

• на товари першої необхідності (0 < ЕD1 < 1);

• товари другого ступеня необхідності (ЕD1 = 1);

• предмети розкоші (ЕD1> 1).

Якщо ЕD1Ев >1, то еластичність попиту за доходом висока. Це означає, що зростання доходів на 1% спричиняє зростання попиту на товари більше ніж на 1%. Товари з високою еластичністю попиту за доходом умовно називають предметами розкоші. Умовність такої назви пояснюється тим, що, по-перше, до цієї групи товарів відносять не тільки коштовності, а й товари довгострокового використання. По-друге, у різні історичні періоди до таких товарів належать різні блага, наприклад, в 50-ті роки XX ст. не теренах Радянського Союзу автомобіль «Волга» вважався предметом розкоші, а свіжі яйця та екологічно чисті продукти харчування не вважалися такими, тоді як в кінці XX – на початку XXI ст. ситуація змінилася. Автомобілі класу «Волга» перестали вважатися предметом розкоші, а екологічно чисті продукти вважаються такими. [1, ст. 87]

Якщо Ев <1, то еластичність попиту за доходом низька.

Графічно залежність між обсягом попиту та рівнем доходу споживача можна зобразити за допомогою кривих Енгеля. Ці криві матимуть різну конфігурацію для нормальних та нижчих товарів.

Крива Енгеля для товарів першої необхідності зображена на рис. (1.5.) (додаток В).

По осі абсцис відкладаємо обсяг попиту (Q), а по осі ординат – обсяг доходу (І). Крутизна висхідної кривої Енгеля (Е) означає, що попит на товар зростає повільніше, ніж дохід, що є ознакою товарів першої необхідності. Пояснюється така ситуація тим, що товарами першої необхідності споживачі забезпечують насамперед себе, і залежність від змін доходу споживання цих товарів менша, ніж товарів другого порядку необхідності та предметів розкоші. [1, ст. 88]

Для визначення коефіцієнта еластичності попиту за доходом для товару, зображеного на рис. (1.5) в точці М, проведемо до кривої Е дотичну в точці М. З точки М опустимо перпендикуляр до осі абсцис. Точку перетину позначимо буквою N. Нахил дотичної до осі абсцис позначимо кутом α. Тангенс цього кута визначається відношенням МN до LN, тобто

МN

tg α = LN

Для товарів другого ступеня необхідності крива Енгеля має вигляд бісектриси прямого кута (рис. 1.6) (додаток В). Це означає, що приріст попиту на ці товари здійснюється з такою швидкістю, з якою зростає дохід.

Крива Енгеля для предметів розкоші зображена на рис. (1.7) (додаток В), із якого видно, що приріст попиту на ці товари здійснюється швидше, ніж зростає дохід. [1, ст. 89]

Крива Енгеля для нижчих товарів зображені на рис. 1.8 (додаток В), із якого видно, що для нижчих товарів, за досить низького рівня доходу, попит зростає в міру зростання доходів, потім швидкість зростання попиту на них уповільнюється (крива стає крутішою), а з часом цей попит зменшується, наближаючись до нуля.

Згрупуємо та зведемо в таблицю види еластичності попиту з урахуванням коефіцієнтів еластичності (табл. 1.9).

Дослідження еластичності попиту товарів важливе не тільки для фірми, а й для економічної політики держави. Виробництво більшої частки товарів (в загальній структурі) а високим коефіцієнтом еластичності попиту чинить сприятливий вплив на економіку та сприяє зростанню добробуту. [1, ст. 90]

1.2 Еластичність пропонування

Концепція цінової еластичності застосовується також до змін пропонування. Вона характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни на продукцію.

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару. коефіцієнт цінової еластичності пропонування розраховується за формулою, подібною до формули цінової еластичності попиту:

Еs=%ΔQs /%ΔP

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7